Літо всюди троянди розсипало,
І цвітуть вони, трішечки п’яні,
Їх збираю вогнисто - іскристими
І в дарунок приношу коханій.
Я приходжу до неї щовечора,
До сільської своєї богині,
І стою біля хвіртки приречено
У щасливій гіркій самотині.
Я приходжу до неї непрошений,
І дивлюся на вікна холодні.
Сон коханої не потривожений -
І тому я щасливий сьогодні!
А коли із ранковою зіркою
Напиваюсь п’янкого духмяну,
Розсипаю троянди під хвірткою
І додому бреду крізь тумани...
Лiто всюди троянди розсипало
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111011500515
Свидетельство о публикации №111011500515
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.