Він пішов від неї у широкий світ...
Він пішов від неї, почужівши враз...
Стала на порозі, глянула услід ...
На плечах у нього – по копі образ...
Він тинявся світом, скільки сам хотів.
Ой, тинявся світом і не рік, й не два.
Та й не до одної засилав сватів –
І від того біла стала голова.
Ніби й не чекала. Бо кого чекати...
Чутка долітала, тож і не ждала.
Дітоньки без тата випурхнули з хати.
Він прийшов... Зітхнула тяжко – й прийняла
Вiн п шов
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111011500486
Свидетельство о публикации №111011500486
Рецензии
Удивительные стихи! Хорошо - от житейского тепла, Спасибо!
Леонид Галаюда 27.02.2011 11:10 • Заявить о нарушении
Леонид Галаюда 27.02.2011 11:10 • Заявить о нарушении