Коли зранку на траві роса,
ти знімаєш взуття
і йдеш по траві.
І твоїм ногам так приємно,
так лоскотно,
наче ти уві сні.
І тобі не хочеться,
щоб сон скінчився.
Ти йдеш і йдеш,
і тобі так приємно.
Ти відчуваєш таку насолоду
і це добре, мати про що згадати.
Але роса не вічна.
І твоя насолода скінчиться.
Як тільки зійде сонце.
14 років
27.04.08.
Ранкова роса
© Copyright: Яна Столярчук, 2011
Свидетельство о публикации №111011504418
Свидетельство о публикации №111011504418
Рецензии