П сня
Знесиленим птахом упав на потріскану землю
Хтось ледве живий, напівмертвий, натомлений, спраглий...
Нещасна пташино, твої переламані крила
Несли твоє тіло і душу невпинно - додому,
Крізь грози і крізь завірюхи та бурі піщані
Несли тебе крила уперто додому, додому,
До рідноі, милої серцю живої оази.
Та вітер гарячий розвіяв пустелею гнізда,
Немає домівки, нема, де тобі притулитись -
Немає озер, що колись струмували водою,
Бо вітер гарячий розвіяв пустелею гнізда
Й співає тужливих пісень серед чорних барханів.
А мертві джерела іще віддзеркалюють зорі... 28.08.2008
Свидетельство о публикации №111011501551