Тож знаеш ти,як боляче менi
Згадувати все,що було?
Знаходити у памятi тi днi,
Коли тебе ще не забула?
Коли тебе кохала дуже?
Твiй образ юув передi мною.
Тож нащо ти,мiй любий друже,
Нiкчемно так повiвсь зi мною?
Тепер для мене ти лиш спогад
Далекий спогад в майбуттi
Та я надiюся на зустрiч,
На зустрiч в iншому життi.
Нехай не тим ти уже будеш,
Але те рiдне i палке
Ти й там нiколи не забудеш
i там згадаеш ти мене
Нехай ти будеш квiткой,перстнем,
А я-мiсяцем,зорею,
Але ми завжди будем разом
Серцем,розумом,душею...
Ти-спогад
© Copyright: Анна Мищенко, 2011
Свидетельство о публикации №111011409775
Свидетельство о публикации №111011409775
Рецензии