Нехай чекають...

Ми по трапеції над прірвою йдемо,
Хитаючись з одного в інший бік.
Поглянь, он хтось забув мету -
У прірву впав наступний чоловік.

Та доки віра в серці ще жива,
Вперед іду я вірним кроком.
Нехай чекають, що десь оступлюсь.
Нехай чекають рік за роком.


Рецензии
Нехай не дочекаються)))
Мудрий вірш...Мені сподобалось!
З теплом, я.

Оксана Нездийминога   14.01.2011 18:26     Заявить о нарушении
Згоден, Оксано, не дочекаються...
З повагою.

Алекспро   14.01.2011 20:08   Заявить о нарушении