Я для тебе створити хочу пiсню кохання...

"Моя постіль холодна, ніким не зім’ята,
Мої губи втомились цілунків чекати,
Моя пісня ще повна, ніким непочата,
Лиш з тобою я хочу її доспівати.
В кожну ноту вкладаю нескАзаність змісту,
Може рано чекаю, та щоб потім не пізно,
Що прийде, те в житті відкохається, звісно,
Проспівається все і закінчиться пісно.
А мотив кожен створює власний чарівний,
Пророста в когось колосом-голосом вірним,
Вільний вітер у бубон розіллється мідний,
І повернеться той, хто вже названий рідним,
І я знаю, що ти прилетиш. Де ті крила,
Що тобі я колись все коханням закрила,
А тоді все дрібниці, я буду щаслива,
Бо з тобою – я радість, бо з тобою – я сила.
Моя постіль холодна ніким не зім’ята.
Ти приходь! Я втомилась, втомилась чекати,
Моя пісня  життя іще тільки почата,
Я так хочу з тобою її доспівати."              http://blog.i.ua/community/2051/616074/

Я для тебе створити хочу пісню кохання...
Будем,  мила, з тобою її ми співати.
Звуки пісні б летіли лісами... полями.
К добрим людям ті звуки змогли б завітати.
Щоби щастя усі нам з тобою бажали,
Щоби небо без краю, щоби Доля безхмарна...
Щоб усе те було... у тій пісні кохання.
І щоб губи дівочі... злилися з моїми,
Щоби зерна кохання пустили коріння...
Щоб Любов наша, мила, з тобою  розквітла...
Я здіймаюся вітром у січневе повітря...
Я до милої стрімко лечу буревієм,
Щоби знову вона стала трошки щаслива.
Може тОді не буде і постіль холодна,
Як вона приголубить мене... а там хто зна.