За мотивами українського фолклору.
У неділю, десь опівдні,
Галька поралася з тістом.
А тим часом чоловік
Був на ярмарку за містом.
Хтось постукався у шибку,
В сінях двері відчинились.
Кум з'явився на порозі,
Аж підлога провалилась.
- Куме, здрастуйте, заходьте.
Ось до столу завітайте.
Я варенички готую.
Не соромтеся, сідайте.
- Що Ви, що Ви, кумцю люба,
Дякую Вам, та не хочу.
Я борщу вдома наївся,
Ще й галушок до «несхочу».
- Та кажу ж бо, Вам, сідайте, -
Кумця лагідно так сварить, -
Хоч одненького скуштуйте.
Кум присів, а кума варить.
Скуштував один, та другий.
А кума вже й не встигає –
Тільки зварить, та до столу –
Кум за щоки запихає.
Попоїв, та ледь підвівся,
Щоби із-за столу встати
Доки Галчин чоловік
Не прийшов іще до хати.
- Оце, наче й не обідав.
Дякую, кумасю мила.
- Та будь ласка, любий куме.
Ото, наче й не варила…
Гумореска про кума
© Copyright: Алекспро, 2011
Свидетельство о публикации №111011306926
Свидетельство о публикации №111011306926
Рецензии