Іще одна зима проходить
опустивши нас у загальному рейтингу тих
хто виживе.
І загально відомо,
що скоро все вкриється мороком.
Наші янголи, певно, саме тому
Малюють наскельні малюнки
на стінах великого супермаркету
і більше не розмовляють із тими, хто
впевненено йде до перемоги.
Більшість із нас більше не вийде в дощ
і не триматиме прапор сласної совісті,
відстоюючи своїми ногами власні груди.
А втім, грудень почався надто тепло,
щоб звинувачувати його у розкутості і брехні.
Мої перчатки пахнуть від розлитої кави
І крізь туман зовсім нічого не видно. Тільки
Вперті качки пливуть вперед, думаючи що їм все можна.
А ми так і залишаємось мокрими одинокими цеглами бруківки.
***
© Copyright: Екатерина Яковленко, 2011
Свидетельство о публикации №111011301419
Свидетельство о публикации №111011301419
Рецензии
