Веточка Вишни. По той весне
Ту ночь мы пили всю по капле… таял воск.
И шёлком миг спадал к ногам бессильно.
Мой милый, я тогда тебя любила!
Но уж рассвет разлуку в горсти нёс…
Вокзал… Перрон… И ландыши в тоске
Свои головки белы опустили…
Как я тебя тогда просила, милый,
Остаться навсегда в моей весне!
Отчаянный гудок, как вскрик моей души,
В ночи очнётся сполохом незрячим.
И ты ещё не раз во мне заплачешь
По той весне…
По той весне…
***
Веточка Вишни. У тiй веснi
http://www.stihi.ru/2011/01/12/5037
а ми пили ту ніч по краплі...танув віск.
і шовком час до ніг спадав безсило...
мій милий, я тоді тебе любила
та ранок вже розлуку в жменьці ніс...
вокзал...перон...конвалії сумні
голівки в горі опустили білі
як я тебе тоді прохала, милий,
лишитись назавжди в моїй весні!
розпачливий гудок зойком душі
вночі озветься сполохом незрячим
і ти іще не раз в мені заплачеш
по тій весні...
по тій весні...
Свидетельство о публикации №111011208015