З неба вигнана вода.
Де його не брак,
там душі не прикладай,
а займай за так.
А незайманим, воно
ще не знає слів.
Назбирав їх на вінок,
безголосся сплів.
В отакім забутім 'я'
перейшов себе,
де росло моє ім'я
терням до небес,
де гуділа на медах
літія бджоли.
Що дорогою згадав,
сніг не забілив.
Хай купається в смолі.
З Божої іскри
розпалю я переліт
для пришитих крил.
Не знайду собі кута,
вигадаю крок.
З неба вигнана вода,
з дихання зірок...
6 Січня 2011
З неба вигнана вода
© Copyright: Юрий Лазирко, 2011
Свидетельство о публикации №111011106432
Свидетельство о публикации №111011106432
Рецензии
Дочитала и очі заплющила від краси цієї, Юро, дякую!
Натхнення завжди!
Мила Московская 22.01.2011 23:34 • Заявить о нарушении
Натхнення завжди!
Мила Московская 22.01.2011 23:34 • Заявить о нарушении
Дуже вдячний, Міла.
Втішений, що сподобалось.
Якось душа до серця не доходить останнім часом, але все має свій час і місце.
З теплом,
ЛЮ
Юрий Лазирко 26.01.2011 22:23 Заявить о нарушении
Втішений, що сподобалось.
Якось душа до серця не доходить останнім часом, але все має свій час і місце.
З теплом,
ЛЮ
Юрий Лазирко 26.01.2011 22:23 Заявить о нарушении