Мiй оксамитовий край
річка та місячний гай,
нічка в зіркОвім намисті,-
мій оксамитовий край.
Там заховалися кроки,
перших закоханих днів,
лагідні шовкові роки,
серця замріяний спів.
Десь соловейко щебече,
пісня летить над садком,
мабуть кохану він кличе,
що за зеленим містком.
В`ється до хати стежинка,
де синьооке вікно,
ось промайнула хустинка,
та чорнобривий вінок.
Знову приснилися луки,
всі кольорові поля,
вбрані в волОшкові маки,-
рідна вродлива земля.
На фото Південний Буг,місто Саврань.
Свидетельство о публикации №111011105240
Спасибо родная душа! за ностальгию...и прилив теплой волны в моем сердце.
Лариса Неводничик 31.03.2011 05:34 Заявить о нарушении
Анина 01.04.2011 11:18 Заявить о нарушении