Мене здолали
Очима не дивлюсь - боюсь.
Від жахів серця потерпаю
та все одно я повернусь.
Нехай піде на це сім тижнів.
Та ні, - багато, - хай сім днів.
І вискочить із мене гнівно
те, що лякало, наче Див.
Такій турботі нема краю,
адже нема її - ось так.
Прийдешня думка сповістила
мене про зорі в небесах.
Ось і нема чого боятись.
Чи було теє взагалі?
Разом подивимось на сонце,
зігріймо щастя на землі.
Свидетельство о публикации №111011000412