Я втекла, щоб послухати своє божевілля,
Свою нікчемну велич,
Щоб подивитись на безлад своєї душі.
Це і є я. Дівчина на печі.
Нуджуся одноманітністю. Уривки.
Радість і відчай.
Коли помираю швидше -
Доза дивного пошуку - мої ліки.
Діти брехні. Ненависть в голосі. Самість.
Цілую іній. Як у казці. Йду у старість.
Одне суцільне запитання.
Ніхто мені не близький.
Відчуття даремності дій.
Хочу, щоб мої діти росли серед краси,
Милувались, як я, вибухом кольорів
У світлі сонця на замерзлому вікні.
Але - чи не марно це?
З депресії прямую у повсякденність.
Хто я, я не розумію, що цей світ мені несе,
Тільки не даремність,
це ж лише настрій, навіщо це все...
Читаю сніг.
03,07.01.11
Я втекла, щоб послухати свое божевiлля
© Copyright: Кэтемаунт, 2011
Свидетельство о публикации №111011002089
Свидетельство о публикации №111011002089
Рецензии
очень похожие на мои стихи... очень часто я действовала именно так - убегала...
Ладошечка 21.05.2011 21:48 • Заявить о нарушении
Ладошечка 21.05.2011 21:48 • Заявить о нарушении
да, я заметила еще когда ты на почту прислала, что похоже...это так станно))
Кэтемаунт 21.05.2011 22:43 Заявить о нарушении
Кэтемаунт 21.05.2011 22:43 Заявить о нарушении