Люблю тебе, як зірка любить небо,
Перлина - свою мушлю й океан.
Мені від тебе більшого не треба -
Ти просто будь. Живи десь там.
Щаслива буду я від того, що ти є -
З чеснотами і вадами своїми.
В коханні все одно де добре, а де зле -
Воно все бачить іншими очима.
Нехай чужі ми і далекі,
І ти і я - не ідеал.
Та в серці грають скрипки і шумлять смереки,
Коли із вуст зліта твоє ім'я.
Я твою постать з тисячі впізнаю,
Твій голос дзвонами звучить в мені.
Я погляд твій у серці зберігаю,
Кладу в шкатулку десь на дні.
А ключ від неї, звісно, в тебе.
Я віддала тобі усі ключі.
Люблю тебе, як ангел своє небо...
Сьогодні тихо. Музика мовчить.
Я більш тебе нічим не потурбую -
Не хочу розтривожить твою душу.
На томість я прошу... О ні, я потребую!
Щасливим будь. Ти просто мусиш.
Мусиш бути щасливим
© Copyright: Серенити Флавия, 2011
Свидетельство о публикации №111010700213
Свидетельство о публикации №111010700213
Рецензии