***
Я мовчу, відчуваючи крик.
У думках моїх світить гордість.
У думках моїх вітер зник.
Я лежу, відчуваю, як тоне
Вся надія на щастя, на мир.
Не спішу, лише чую, як стогне
Все нутро і затягує в вир.
Мої очі блищать не від горя,
Не від сліз, не від щастя й біди.
Мої очі блищать, бо світило
Твоє серце вогнем у мені.
Я б помер, але ти ж, нестерпна,
Віддала своє серце й сама
Стала смертна, звичайна смертна.
Доля дала обом стусана!
Вижив я, вижив би знову.. Знову!
Защо серце мені віддавать,
Коли все одно я кровава ріпа,
Ріпа, котра не вміє кохать!?
Свидетельство о публикации №111010607923
А в последней строке нет ли опечатки?
Твои стихи, Димко, подкупают юношеской
непосредственностью и свежестью.
Всех благ в наступившем году! -
Евгений Михайлович Барыкин 26.01.2011 09:19 Заявить о нарушении
Димко Дяк 28.01.2011 20:05 Заявить о нарушении
А ты не пробовал это своё стихотворение
переложить на русский?
Успехов! -
Евгений Михайлович Барыкин 29.01.2011 17:39 Заявить о нарушении
Все-таки мне кажется, что есть опечатка:
"Ріпа, котра не вміє кохать!"
в слове "котра"; не должно ли быть - "ктора"?
А где новенькое?
Благаю тебе! -
Евгений Михайлович Барыкин 02.08.2011 12:32 Заявить о нарушении
Димко Дяк 23.11.2011 19:28 Заявить о нарушении
Димко Дяк 23.11.2011 19:30 Заявить о нарушении
возвращаются к искренним людям. И через год,
и через десять лет. Может быть, ты повзрослел,
может быть по-настоящему влюбился... А запел -
ну, и отлично.
Всех благ! -
Евгений Михайлович Барыкин 24.11.2011 01:07 Заявить о нарушении
Димко Дяк 24.11.2011 01:59 Заявить о нарушении