Пегазус

Пегазус

Крилатий кінь
під небом високо
спокійно літає!

Пегазус він зветься
висоти не боїться.
А щось він шукає.

Не бійся,
сильні крила він має
на землю не впаде --
хоч і вітер бунтує,
його не здолає!..

На далеких висотах
під хмарами
понад верхами лісів
в проміні
-- в день, сонця
-- в ночі, місяця
він сам гуляє...

А про що він гадає
ніхто з нас не знає.
Та й знати не буде!
Така його доля.
А наша недоля
про нього гадати...
А можливо щось знати?

Степи широкі, черешневі гаї
спів соловейків тут на землі.
Буйнує вітер як моря хвилі.
Гори киплять під сонцевим промінням.
Луна розносить грім під небом --
жадає розливати дощі золотих барабанів.

А він, Крилатий кінь
-- під небом високо,
спокійно літає!

Та білі хмари, як лебеді,
неначе гралися самі з собою.
А скелі гір акорди видавали
тоді як голоси громів
для симфонії дощів
музичні тони задавали.

Та всі співали!
А він, Крилатий кінь
-- під небом високо,
спокійно літає!
А що він шукає?
Чи є хтось, що знає?