17.08.09
11:13
«А»:
З моря вставала рожева зоря,
Розмалювала безкраї простори,
Наче то поле широке, не море,
І під ногами не бездна – земля.
Глянули з неба біленькі хмарки,
В люстро велике: де небо, де море?
Може, ліси ті – далекії гори,
Мо – каравели, а чи байдаки?
Люстро враз зникло, пішов тихий бриз,
В хвилях паслися біленькі баранці,
Деінде виникли протуберанці, -
То Посейдона легенький каприз…
С моря рождалась в багрянце заря. укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2011
Свидетельство о публикации №111010506876
Свидетельство о публикации №111010506876
Рецензии
