Вітер здіймається вище.
Боже, ми тут не навмисне!
Може у тебе ми лишні,
Може чужі ми тобі?
Ллється розвихрене світло,
Сліпить снігами іскристо
Білий покинутий світ...
Синій насунеться вихор,
Ніч з оберемками віхол
Тихо шепочуть: “Мовчи,
Стишений, смерті покірний,
Наш-ш-ш ти!”
Вітер за вікнами, вітер.
Очі вологі хто витер?
Боже прости...
Вiтер здiйма ться вище
© Copyright: Борис Смыковский, 2011
Свидетельство о публикации №111010506083
Свидетельство о публикации №111010506083
Рецензии
Борисе, ви Майстер з витонченою душею. Не перестаю дивуватися вашим вишуканим метафорам і чаклунству!
З повагою і посмішкою, Л.Ю.
Людмила Юферова 11.01.2011 00:23 • Заявить о нарушении
З повагою і посмішкою, Л.Ю.
Людмила Юферова 11.01.2011 00:23 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.