Зимова здибанка
Віконт відійде від ступору,
Змете конфеті з-під коміра –
(Ревнива жона січе!)
Куценьке дівоче платтячко
Довіку йому не бачити,
Бо зась Казанові хворому
Усе, що під тим плащем.
Його Коломбіна-лялечка,
Його куртуазна кралечка,
Його одіозна стервочка
Метне золотим хвостом…
Дорога на Сихів стелиться,
Амурчик уже й не телиться,
І сніг за вікном метелиться,
І вариться суп з котом…
2008
Свидетельство о публикации №111010405790
http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=EMCkm6suKq4
Владимир Веснинский 29.07.2012 22:03 Заявить о нарушении