В дгуки Львову

Дівчина йшла в порожнечі вогників
Не відчуваючи думки у просторі
Р'яно  вживаючи глюк від наркотиків
Спостерігала за кроками осторонь

Сквером минулого ковзали мрії
Поперемінно ховаючись тінями
Вільно тікали у теплі вирії
Тихо вертались у міски скринями

Він заплітав її коси бубликом
Солодко сіпав за нерви поночі
Він повертав на півтакту окриком
І відпускав вальсувати боляче


***
 Тримаю в долонці ніжність
До тебе з горнятком чаю
Вночі або вдень - всю вічність
Із даху на дах стрибаю

Знаходжу можливість посмішки
Тремчу від тепла раптового
Постійні в мережі похибки
Пів-кроку до щастя повного

Пів-слова собі не дозволити
Відвести долоні вчасно
Щоб об'єднатися подихом
І разом чекати весну


Рецензии