Мелодия личности. Скрипач

И будет скоро день весенний
И будут скоро слезы, плачь
Печалей дни, и дни смятений
А мы цвели в урочный час...

Не знал ни зла, ни потрясений,
В холодный день седой скрипач.
Не знал и то, что в день весенний,
Не слышно людям скрипки плач.

Но вдруг, без почестей и достижений
Ушел из мира наш скрипач.
Он был наполнен ощущений
Виолончели звука, тихий плачь...

Вірш про те, як всі ви звикли думати про себе та свої проблеми. Але ж серед маси знайшлась одна людина, яка хотіла просто зруйнувати ці проблеми, налаштувати себе на мелодію ніжності, щирості та щастя.. Йому це не вдалося, його ніхто не чув.. А він, скрипач, він слухав іншу мелодію, яка його налаштувала саме та те, щоб грати, щоб допомагати.. Він брав щось із собі подібних і віддав іншим, у своїй формі.
Кожен з вас може бути особистістю, кожен з вас може віддавати свої почуття, саме свої, переналаштовані для інших..
Живіть для когось, не для себе ;)
;