А хто минулого не зна

А хто минулого не знає

Танцювали та й співали
пісню слави літ минулих.

А далеко так від нас
були часи ті, що про них
народ майже й не знає --

Хтож розкаже та й покаже
про минуле наше?

Нема Шевченка.
Десь дрімає...
Симон Петлюра,
бандури не грає...
А Дрошенко загубився:
писав багато і сам
із собою розділився!?

Чи то правда, чи то ні,
перетоплюється все на вогні.
Сталь і залізо переробляють
в мечі, а деколись і в плуги.
Народ же переходить в націю,
тільки ж тоді
як гартує свою душу в боротьбі.

Листя падає в темпи осінні
Щоб змалювати красно всі гаї
А дикі гуси литять у вирій...
Все міняється: листя жовтіє,
падає, помалу червоніє.
Тоді, падають дощі...

Зміна темпу -- все біліє!
Вітер віє, падають сніги.
Вальс в салонах,
Всі смакують каштана
-- п"ють горілку, самогонку,
та споживають кавуна.

Дні проходять, місяці летять...
Немов журавлі вертаються назад
Із чужих доріг додому
Розтягають новий синій небозвід.

Вже весна вітає
Сльоза бренить
В красі радіє все

Були часи ті, що про них
народ майже й не знає.
А хто минулого не знає,
майбутьнього не дасягає!