Одна втiха

Як тільки залишУся наодинці,
я зкину геть прикраси та взуття
і наче дівчинка-босОніж по стежинці
піду в село,піду в своє життя...
...Відкрию браму...Ляжу на подвір"ї...
Чи то зіркИ всміхаються мені?
Чи очі рідні-рідні у сузір"ї
такі блакитні і такі сумні?

ПРИСПІВ:Прийдіть,матусю!Ваші чорнобривці
        без Вас нудгують та і я журусь...
        Прийдіть донькУ погладить по голівці,
        а я до Вас міцніше притулюсь...

Прийдіть,матусю!Сядьте та й дивіться:
чи так я вишиваю рушники,
чи так плету панчохи й рукавиці,
чи так печу святкові пиріжки,
чи так на ліжко виклала подУшки?
Скажіть мені найкращу із подяк:
що добре я засмажила пампушки,
що гарний в мене вдався капустняк!

ПРИСПІВ:ТОЙ ЖЕ

Світанок вже у вікна заглядає...
Осіннє листя гірко шепотить:
"Пробач,дитино,бо такого не буває,
щоб той прийшов,хто у землі лежить..."
Заплакав дощ...А вітер аж регоче:
"Ото ж усе примарилось тобі!"
Одна є втіха,що у мене очі,
як мамині-блакитні та сумні...

ПРИСПІВ:ТОЙ ЖЕ