Чорницi
В тиші літній завмер лісок.
З чорних перлів йому намиста
Утворили чорниці разок.
Чорні ягоди щедро вродили,
Мов на нерест прийшли осетри,
Але рибу вітри десь задули,
Зосталися лиш купи ікри.
Тож чорниці гаптують, як бісер,
Мерехтливі смарагди галяв.
І природи всесильної лікар
Нам збирати той скарб прописав.
В храмі лісу робити поклони
Спонукають чорниці мене.
Піт чоло моє краплями ронить,
Але скоро та важкість мине.
Вітамін фіолетово-чорний
Пофарбує мого язика.
Та на виручку прийде моторно
Мені біла сметанна ріка.
Борюкатися будуть у роті,
Ще долучиться цукор до них.
Ох, люблю я солодкі ці миті
Споживання чорниць молодих…
2010
Свидетельство о публикации №111010204692