Давай, приїдь, щоб я все зруйнувала,
Щоб зникло те, що довго я плекала,
Щоб відвернувся той, кого я кохала,
На якого кілька років я чекала.
Приїдь, розбуди те, що давно вже спить,
Нехай встає, нехай знову болить.
Пусти, хай далі воно летить,
А потім впаде враз в розпачу мить.
Приїдь, і при зустрічі спробуй не забути:
Не цілуй, не дай біль солодку знов відчути,
Дозволь в твоїх обіймах знов втонути
Та так, що коли звуть, щоб не почути.
Поговори, відчуй як змінилось все,
Як рідне твоє стало вже чуже,
Хоч стало й серце щось бліде
Та відповість воно тобі, воно живе!
Приїдь, поговори, відчуй, послухай,
Якою стала я, яка кругом задуха.
Приїдь, та ти очам своїм не вір,
Відчуй все серцем і йому повір.
13.10.10р.
Прив т з минулого
© Copyright: Ди Мэй, 2011
Свидетельство о публикации №111010203588
Свидетельство о публикации №111010203588
Рецензии