Перехрестя

Перехрестя доріг... Гудіння машин...
Ти стояв там... Сам... Один...
Ти чекав її з букетом троянд,
В тобі палало кохання-діамант...
Хотів їй сказати про свої почуття...
Та водночас було погане передчуття...
Ні, не в тому що вона тебе кине...
Це відчуття звідкись здалеку лине...
Вона тобі на зустріч йде...
Ти не бачиш крім неї нікого і ніде...
Секунда... Знов гудіння машин...
Тепер ти залишився один...
Вона опинилась не тоді і не там...
Ти до цих пір пам'ятаєш її гнучкий стан...
Все змінив лишній крок,
Котрий став неначе в серце кілок...
Той в день в твоїм серці навік...
У всьому винен той чоловік...
Ти весь в сльозах, в крові...
Чути твій голос: "Прошу, не йди..."
Та тендітне тіло вже мертве лежало...
З собою в могилу твоє серце забрало...
Знов перехрестя... Гудіння машин...
Ти стоїш там же... Один...
В руках вже новий букет...
Ти так і не відкрив їй свій секрет...
Ти в сльозах, хоча і час минув...
Та ти про неї не забув...
Літо... Мертва тиша... Слова...
"Ти так до мене і не дійшла..."
                28.04.09