Знову спитаєш: «А ти мене кохаєш?»…
А у відповідь почуєш: «Ти і сам все знаєш»…
На цих словах ми посваримося знову
І закінчимо ще одну безглузду розмову…
Ти в один бік підеш, а я в інший…
Світ без тебе, мабуть, стане гіршим…
Ми будемо бачитись, будем разом сміятись…
Та в обійми любові не зможем віддатись…
Колись, може, я зрозумію,
Що кохати як тебе я більше не вмію…
Та вже буде пізно для нас обох…
Ми не змогли тоді бути вдвох…
Буде пізно сказати, як тебе я кохала…
Як тебе одного в снах своїх плекала…
Це був кінець лише одного…
Хоча, краще сказати, кінець всього…
В середині ніби щось розбилось…
Люди скажуть: «Просто не судилось»…
25 березня 2009р.
Не судилось
© Copyright: Ди Мэй, 2010
Свидетельство о публикации №110123104741
Свидетельство о публикации №110123104741
Рецензии