04.07.09
15:05
«А»:
Сонячний промінчик у дівчини згуби
Золото волосся обіймав.
Пестив її личко, очі, носик, губи,
Довго-довго ніжно цілував.
Сонечку здавалось, що дівчину знає,
Що вона єдина – для нього,
Все віддав за неї, все, що тільки має,
Та не знав він тільки одного:
Що дівчина-краля, їй усе байдуже,
Вона лише грає в почуття.
Як тобі сказать це, попередить, друже,
Адже це уже твоє житття.
Лучик солнечный у девушки-кокетки... укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2010
Свидетельство о публикации №110123103301
Свидетельство о публикации №110123103301
Рецензии
