на першому побаченні
ми просто йшли, гуляли.
Ти іноді раптово хапав мене за руку, щоб я не впала,
Бо на дварі ожеледиця..
(а від твоїх дотиків мене пронизував струм)
На другому побаченні
ми поцілувалися в щічку,
як діти..і кожен подумав про себе:
дідько! чому ж я соромлюся!? адже ми вже дорослі!
(але між нами було щось чисте, лагідне)
на третьому побаченні
ми пішли у кафе,
випили каву,
дивилися в очі один одному й тонули..
і поцілувалися! Вже по-дорослому!
ти мене лагідно обійняв...
і ми обоє зрозуміли що буде на четвертому побаченні..
Побачення
© Copyright: Александрина Бергер, 2010
Свидетельство о публикации №110123102853
Свидетельство о публикации №110123102853
Рецензии