Очима в темряву, думками в нескінченність,
В минуле мріями, мовчанням у віки.
Розтане день і ти забудеш неприємність
На хвилях тиші серед спокою ріки.
А що життя? Лише туман і болю крига.
Юрбі самотній своє серце ти віддав.
А що душа твоя? Лише розкрита книга,
Яку ніхто у цьому світі не читав.
Очима в темряву... Так легко загубитись,
Йдучи наосліп і ховаючись від бід.
Та коли погляду немає де спинитись,
Очима в темряву вдивлятися не слід.
06.01.2005
До себе
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110123002723
Свидетельство о публикации №110123002723
Рецензии