Ця тиха ніч до нас прийшла.
Немов забуте сновидіння -
І дотик пальців, губ тремтіння,
Обличчя наші і тіла.
Свій біль солодкий подаруй
Глибоким поглядом пекельним,
Зігрій мене вогнем смертельним
І спрагу зливою втамуй.
Сердець сполохане биття,
Гарячі подихи бентежні.
Удвох з тобою ми безмежні
У мить блаженства й забуття.
Нема повітря нам для слів
І душі з мріями змішались,
Думки сплелись і обірвались...
Нас день за вікнами зустрів.
17.12.2004
Н ч
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110123002675
Свидетельство о публикации №110123002675
Рецензии