Санiтари лiсу

Зустрілись Вовк і Заєць на узліссі:
- Куди, вухатий, так спішиш?
- У нас побачення з Лисицею у лісі.
- А далі? Ти, чого мовчиш?

Коли ти знюхався із нею?
Між вами дружби не було!
Вона дістала всіх брехнею,
Плете, що в голову збрело.

Гадаю, щось замислила хвостата,
Потрібен хтось для прикриття.
Говорить «Що люблю, як брата».
Всім бреше і немає каяття!

Стоїть поважно, стан дівочий.
Чекає Зайця вже давно.
У неї кожен закохатися охочий,
Ну, прямо, все, як у кіно.

Вона надумала на курник завітати,
А Заєць щоб її підстрахував.
Так захотілося м’ясцем поласувати,
Цей план спокою не давав.

А Зайця вовк не відпускає.
Минає час його нема.
- Ну, постривай – вухатого повчає.
Вона тобі наробить зла.

Вже Зайцю надоїли його байки,
Він слухає, а думає своє.
Про те, як розійтись без лайки,
І щоб не ліз він у життя моє.

Вовки не мов би подуріли,
Усіх звірів повчать взялись.
І не питають – Що би ви хотіли?
Хоч і не хочеш а корись.

Лише Лисиця Вовка зневажає,
В дім не пускає, як не попроси.
Вона його підступність знає
Сидітиме до самої роси.

На місяць витиме на ганку,
Щоб жалість в звірів пробудить.
Замовкне тільки на світанку,
Бо сонце сходе у цю мить.

Лисиця Зайця дочекалась,
На нього дивиться й кричить:
- Я Вовка зовсім не злякалась,
Його нам треба вже провчить.

Біжи, збирай всіх на поляні,
Нам треба рішення прийнять,
А то всі ходите, як п’яні.
І мовчки годі вам стоять.

Зійшлися звірі на поляну,
Про щось пліткують і шумлять.
Готують всі Вовку підлянку.
Його громада хоче наказать.

Лисиця хитро почала розмову:
- Як нам набридли вже Вовки.
Заговорилася не дивлячись на втому,
Розповідає як завжди  байки.

Вся вовча зграя зупинилась,
І шум у лісі враз затих.
Лисиця сходу лапи вмила,
Злякавсь вухатий, теж притих.

Стоять і дивляться на Вовка,
А той поважно вліз на пень.
На ньому хутро мов обновка,
- Ну що, вухатий, теревень.

Язик у Зайця мов роздувся.
Сюди-туди, а він мовчить.
- Як ти на владу замахнувся?
Рішив з Лисицею зійтись?

- Я що тобі казав про неї?
ЇЇ слова одна брехня.
А ти піддався чарам феї.
Вона для всіх вас западня.

- Ще раз почнете бунтувати
Я вас до тями швидко приведу.
Всі будете поляну обминати,
Де б не ховались, вас знайду.

- Судити буду по Закону,
Щоб ваше хутро не псувать.
На дибі розпинати стану,
Бунтам у нашім лісі не бувать.

Вовків всім треба поважати,
Без них настане швидко вам кінець.
І треба вже запам’ятати,
Що їм не можна без «овець».