Ти покинула мене,
Тільки серце не збагне.
Хоч нема моїй журбі
Кінця-краю,
Нелюбов твою тобі
Пробачаю.
Хай сміються і клянуть,
А життя не в тому суть.
Не ображусь і за біль
Не спитаю,
Глузування звідусіль
Пробачаю.
Від байдужості людей
Світ чужий для мене цей.
Застигає смерть в очах,
Я тікаю.
Сам собі свій дикий страх
Пробачаю.
Добродушності нема,
Все безглуздо, все дарма.
Що наснилось, що було,
Я не знаю.
Прикрій долі її зло
Пробачаю!
28.08.2004
Пробачаю
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110123002379
Свидетельство о публикации №110123002379
Рецензии