Так хочеться тобі щось написати,
Але не знаю як все передати
Про те, що було поміж нами
І дружбу, що вже є роками.
Про те, як другом мені став,
Але ж про почуття мовчав.
Мовчала й я, що ще сказати,
Не хочу більш собі брехати.
Ти знаєш, я шкодую справді,
Хоч важко це признать по-правді.
І доки у собі я розбиралась,
Багато в чому не зізналась:
Як поміж двох я обирала
І чесно, вибір не вгадала,
Якби ти знав як було важко,
Водночас боляче і тяжко.
Усе пішло не як хотіла,
Якби могла - то все б змінила!
Тоді б я вибір поміняла,
І вже про нього не шкодувала б.
А потім смішно так у нас усе складалось,
Але стосунки зав'язать так і не вдалось.
А може добре, що мовчали?
Чи були б друзями якби усе сказали?
Можливо вже й забути усе треба,
Але не бачу в цьому я потреби.
Такий вже випадок між нами став:
Мовчала я і ти мовчав...
Для тебе...
© Copyright: Настя Юркевич, 2010
Свидетельство о публикации №110122908740
Свидетельство о публикации №110122908740
Рецензии