Ніч спіймала мене босу,
І холодна і розлючена.
Снів чекати ,мабуть, досить
Оченятами колючими.
Знов мене дратує темінь -
То їй страшно, то їй лоскотно...
А мені б її проблеми
Із думками недорослими.
Розриває тишу спалах,
Дим у горлі гірко колеться.
Ще годину ми не спали.
...Ніч ридала на околицях.
Н ч сп ймала мене босу...
© Copyright: Анна Кириленко 2, 2010
Свидетельство о публикации №110122900569
Свидетельство о публикации №110122900569
Рецензии