***
Хіба я на поета схожий?
Живу і думаю не так.
Нема шляхетності ознак
І дар фальшивий мій, не божий.
Навіщо все це? Ваша правда.
Я помилявся, визнаю.
Я, душу виливши свою,
Забутий вами стану завтра.
Я прагнув слави і безсмертя,
А ви щасливі у багні.
Ні, не для вас і не мені
Писати оди спересердя.
Наївно бути оптимістом,
Думкам не рватися на бунт.
Всі ваші докори і суд
Не зроблять серце моє чистим.
Хай підіймуся я над вами,
Та як від себе утікти,
Як почуття всі донести
До вас звичайними словами?
Я не розвію безтурботність,
Нехай вас лихо обмине.
Ви не побачите мене,
Мої слова - лише умовність.
22.04.2004
Х ба я на поета схожий?
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110122903097
Свидетельство о публикации №110122903097
Рецензии