Вже й Різдво проминуло. І ми розминулись-минулися,
І колядка - як латка. І бродить прогіркла кутя.
Вже скелети ялинок - обпатрані вітром - на вулиці:
Декорації свята у цьому вертепі життя.
Перебути ці дні - дощові, безконечні, як "Вірую",
Перейти через це божевілля - сумне і німе…
… Ангелині ключі веревечкою линуть до вирію…
- Ой, візьміть на крилята!
- Останній, Ганнусю, візьме…
2007
P. S
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №110122900270
Свидетельство о публикации №110122900270
Рецензии
Доброго Вам вечера, Ганна! Обычно читаю Ваши тексты переводы Руслана В.
Сегодня не утерпел, выскажусь: Вас точно Господь поцеловал.
С уважением,
Исаков Алекс 29.08.2011 16:40 • Заявить о нарушении
Сегодня не утерпел, выскажусь: Вас точно Господь поцеловал.
С уважением,
Исаков Алекс 29.08.2011 16:40 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.