В осінніх звабах, останніх ловах
Упало листя і ліс змалів.
Як олениця білоголова,
У венах чую вищання псів.
Вперед - у хащі - у небо синє-
Врости у крони, у мокрий мох...
Але сміється мені у спину
Зеленоокий мисливський бог!
Хорти регочуть і плачуть коні
(найгірше - коням. вони - як я).
Червоні лови - як гріх - червоні,
І чорна-чорна - як ти - земля.
Я пахну страхом, коханням, потом -
Шалене танго крізь перший сніг...
Шляхи Господні і повороти.
Я - озирнулась.
Ти - переміг.
2006
Королiвськi лови
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №110122900260
Свидетельство о публикации №110122900260
Рецензии
а він сміється, а він регоче
тобі здається він переміг
та подивися йому у очі
у них кохання
і перший сніг...
Ингвар Олафсон 30.12.2010 20:12 • Заявить о нарушении
тобі здається він переміг
та подивися йому у очі
у них кохання
і перший сніг...
Ингвар Олафсон 30.12.2010 20:12 • Заявить о нарушении
в очах у нього, як сон, зелених,
снігів солодких мінливий блиск...
Ганна Осадко 01.01.2011 20:42 Заявить о нарушении
снігів солодких мінливий блиск...
Ганна Осадко 01.01.2011 20:42 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.