За облавком баркасу
ліпились води часу
і гнали уперед.
А що там у тумані -
горілка тітки Мані
чи вуст жаданий мед?
Спішили дні за днями
до неба чи до ями -
не зупинявсь баркас.
Ми веслували дружно,
стояли непорушно.
Бо хто б ще зміг,крім нас?
І врешті-решт: причали!
Трамваї дзеленчали,
духмянів рідний степ.
А там... Там отча хата
в садочку пелехатім,
де жде життя просте...
2010
Баркас
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2010
Свидетельство о публикации №110122803308
Свидетельство о публикации №110122803308
Рецензии