Владимиру Пономаренко http://stihi.ru/2010/12/27/6638
Вірші... Вірші... В долонях сльози смутку.
Пишу тобі... /А інколи - комусь.../
Збігає час крізь пальці надто хутко,
шепоче мудро: "Я не повернусь!"
Вірші... Вірші... Побачення казкове,
і знов весна - цвіте рожевий сад,
співає місяць в небі колискову
і серце не вертається назад.
Вірші... Вірші... Від тебе і до мене,
неначе промінь, сонячне тепло.
Вони, як блиск чарівний, і я певна,
тендітні, наче зоряності скло.
© Зеленоглазая, 2010
Вiршi... Вiршi...
© Copyright: Натали Зеленоглазая, 2010
Свидетельство о публикации №110122707056
Свидетельство о публикации №110122707056
Рецензии
Так-так,
стримно лови,Наталко,
миттевостi,якi дарує ЧАС!
---------------------------------
"..Вірші... Вірші... Від тебе і до мене,
неначе промінь, сонячне тепло.
Вони, як блиск чарівний, і я певна,
тендітні, наче зоряності скло."
------------------------------------------------
Григорий Кипнис 11.01.2011 03:40 • Заявить о нарушении
стримно лови,Наталко,
миттевостi,якi дарує ЧАС!
---------------------------------
"..Вірші... Вірші... Від тебе і до мене,
неначе промінь, сонячне тепло.
Вони, як блиск чарівний, і я певна,
тендітні, наче зоряності скло."
------------------------------------------------
Григорий Кипнис 11.01.2011 03:40 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.