Рожевий сад
Читав твій вірш... А думав, що наснилось...
В сузір'ях загубився слід душі,
А сонце у моє вікно дивилось –
Мабуть, читало теж твої вірші.
І хоч зима – сильніше гріти стало –
Бо в тих віршах є ніжності тепло...
Йому того тепла було замало –
Кругом зима, і душу замело.
Воно пішло, сказало, що весною,
Повернеться уже з новим теплом,
А лід із серця талою водою
Напоїть сад рожевий за селом...
27.12.2010
Картинка: http://www.vestnik-cvetovoda.ru/garden/design/news13692.php
Свидетельство о публикации №110122706638
..душевні рядки...
Василина Иванина 29.01.2011 21:44 Заявить о нарушении
Пономаренко Владимир 29.01.2011 21:52 Заявить о нарушении