Даремно

Я даремно приходив, даремно радів
І для чогось фальшиво всміхався.
Я щасливий був з того, що долю зустрів
І так легко в ту мить закохався.

Я даремно дивився в обличчя твоє,
Щоб побачити в ньому надію,
Але марно - усе залишилось, як є,
Я про тебе тепер тільки мрію.

Я даремно казав, що так легко живу,
Бо для мене весь світ - порожнеча.
Це на хвилях своїх почуттів я пливу,
Це усе - від реальності втеча.

Я до тебе достукатись так і не зміг,
Все скінчилось, ти зникла безслідно.
І очей я давно вже не бачив твоїх,
Мені світла без тебе не видно.

Ти така незвичайна, така чарівна
І про біль мій нічого не знаєш.
Де ж на світі ти є, моя доле сумна?
Почуттями моїми ти граєш.

Не забуду я днів тих, несказаних слів,
Твою усмішку пам`ять не згубить.
Я тоді лише бути з тобою хотів,
Бо ніхто тебе так не полюбить.

Я у світі безкрайньому десь загублюсь,
Шлях до тебе шукатиму марно,
Не втомлюся ніколи і не зупинюсь,
Хоч ітимуть роки невблаганно.

Я прокинуся після тривожного сну,
Ні про що уже більш не згадаю.
Пам`ятатиму вічно тебе лиш одну...
Боже мій, я тебе так кохаю!

29.07.2003