***
Яке воно, моє життя?
Це дивовижа незрівнянна.
Насправді ніби не живу,
Усе якесь напівреальне.
Я ніби осторонь подій,
У власнім світі я живу
І не торкається мене
Шалено швидкий плин часу.
Я з власним принципом іду,
Не розуміючи його.
Я не рахуюся ні з ким,
Не змінять рішення мого.
Я настрій сам собі роблю -
Сумую я лише тоді,
Коли подумаю про сум,
Немов я зараз у біді.
Якщо подумаю про щось,
Від чого радісно стає,
То добре буде на душі,
Полегшає життя моє.
Живу завжди як хочу я,
Уяву сильну маючи
І вигадані образи
За істину приймаючи...
Весь час я думаю про щось
І намагаюсь зрозуміти,
Невже судилося мені
Лише в уяві жити.
23.04.2003
Яке воно, мо життя
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110122702900
Свидетельство о публикации №110122702900
Рецензии