Намрiяла...

Я заплету в своє волосся промінь сонця,
Вкладу туди всі ніжні пахощі світанку,
Затисну міцно слово " щастя" у долонці,
І знову бУду тихо мріяти до ранку...

...Візьму найкращих діамантів просто з неба,
Попрошу місяця сплести мені намисто,
А ще мені ... перлинок кілька треба,
Додати до очей краплинок блиску...

Мороза-красеня торкну за  шию сніжну,
Він поцілунком мого личка доторкнеться,
Воно покриється рум"янцем світло-ніжним,
А все навколо мені мило усміхнеться...

Я у весни попрошу ніжність первоцвіту,
А в літа просто наберУ фарбИ яскраві,
Осіннє золото зберу зі всього світу
І поселю у серце сонячні заграви...
 
Я загорнУ себе в ранкові чисті роси,
Накриюсь ковдрою з духмяних ніжних квітів,
А потім тихо  розплетУ промоклі коси
 І хай їх поцілунком сушить вітер...

...Оце намріяла....Картина божевільна?
Але ж в житті у нас  дива таки трапляються....
То ж я до ранку просто  мріятиму вільно...
Бо точно впевнена.... що мрії всі збуваються!...