19.05.09
04:15
«А»:
Мій вірш родився у простій роботі,
В житті, у боротьбі і у скорботі,
І зігріває кожен мій рядочок,
Моя душа, як сонечка шматочок.
Я берегти талант свій – не умію,
Не хочу і не можу, і не смію.
Бо цей талант уже підняли діти,
Народ маленький чистий і відкритий.
Відвертості багато не буває,
Єпро це, напевне, навіть дурень знає,
Моя душа відкрита – всі заходьте,
На чистому листі хоч хороводьте.
Є віра у людини надреальна,
Вона сильніша помилок фатальних,
Вона створити може навіть чудо,
Й покірно говорити людям буде.
Що фанатизму у житті не треба,
Бо відбирає він і думку й небо.
А мрія і любов – то птиці щастя,
Що відвертають від людей ненастя.
Чого не маєш ти, про те ти мрієщ,
А з мрією багато чого смієш,
Я ж можу все почути, записати,
І людям просту правду розказати.
Мой стих родился средь простой работы. укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2010
Свидетельство о публикации №110122701589
Свидетельство о публикации №110122701589
Рецензии
