Хтось крокує в морозному лісі,
Дуб від вітру скрипить так сердито.
Де дерев непомірнії висі,
Три ялиночки грались як діти.
Все про щось шепотіли із вітром,
Прикрашалися снігом доволі.
І махали приязнено віттям,
До сусідки, стрункої тополі.
Та почувся у сутінку стукіт,
Блискавично злетіла сокира.
І ялинка упала під гуркіт,
Ніби волею злого упира...
Сиротливо стоять дві ялинки,
Десь до свят їх сестру прикрашають...
На пеньку дві жовтасті сльозинки,
І дерева сумують від жалю.
Про згублену ялинку
© Copyright: Виталий Меланич, 2010
Свидетельство о публикации №110122506252
Свидетельство о публикации №110122506252
Рецензии
Який вірш класний! Не знаю, чи є таке слово "знесило" ( безсило),треба уточнити. А так..І ялиночки, як діти, і снігом прикрашалися доволі.
Надия Позняк 19.07.2013 23:05 • Заявить о нарушении
Надия Позняк 19.07.2013 23:05 • Заявить о нарушении
Дякую Надіє!Цей вірш я написав ще в 2002 році на прохання учня знайомої. Так як він читав у класі - дівчата заплакали.
З повагою, Віталій.
Виталий Меланич 27.07.2013 23:35 Заявить о нарушении
З повагою, Віталій.
Виталий Меланич 27.07.2013 23:35 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.