Закружеляє і зведе з ума
Весна любові нашої - зима!
Замки злама,
зруйнує затхлі замки
Рішучим світським шармом куртизанки.
Їй все під силу,
може все сама.
Гріховна і ваблива, як порок,
Себе покаже (дайте тільки строк!).
Завійниця,
засмута,
заморока,
Вродлива відьма,
вредна,
владноока
Не відступа від нас ані на крок.
На ясенцю - тоненькому льодку -
Чи у весільнім - в інеї - садку,
Між кучугур і крижаних торосів,
В обіймах запопадливих морозів -
Скрізь бачимо натхненницю прудку.
Та нам не зимно -
ми ж тепер удвох
У світі заморожених тривог.
Брати-бояри: грудень, січень, лютий
Втішають грою на любовній лютні
І поштує цілунками нас Бог...
ЗИМА
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2010
Свидетельство о публикации №110122505198
Свидетельство о публикации №110122505198
Рецензии