***
Прокидайся, прокидайся!
Чуєш, дощ шепоче нам
Про той спокій і те щастя,
Що властиве тільки снам.
Сірий дощик безтурботний
Заглядає у вікно
І шепоче про самотність,
Що минула вже давно.
Знову хоче зруйнувати
Спільний затишок хиткий,
Щоб навіки розірвати
Наш зв`язок, ще не міцний.
Але ні, не цього разу,
А тоді, як прийде смерть,
Забере цей дощ одразу
Все життя, розбите вщент.
23.11.1999
Прокидайся, прокидайся
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110122404797
Свидетельство о публикации №110122404797
Рецензии