***
І знову вечір настає,
Червоне сонце дотліває.
Лице ховаючи своє,
По небу зорі розкидає.
Птахів ще чути голоси,
Що швидко стихнуть у тумані.
І день тікає за ліси,
Сліди лишаючи рум`яні.
Лягають тіні на поля
І мирна тиша наступає.
У сон занурилась земля
І час немов би завмирає.
Все потопає у пітьмі,
Все ніч кайданами скувала.
Лише до ранку, до зорі
Цей дивний світ зачарувала.
16.11.1999
знову веч р наста
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110122404785
Свидетельство о публикации №110122404785
Рецензии